Освідчуюсь в любові Комсомольську

22 квітня 2015р. з нагоди 55-ї річниці з дня заснування міста в лекційній залі публічної бібліотеки відбулася зустріч з місцевою поетесою Раїсою Коцюбенко. Організатор заходу - Дудко Олена, бібліотекар читальної зали ЦПБ запросила на літературну зустріч учнів ЗОШ№1 11 («а» та «б» кл.).

Є на нашій землі багато письменників та поетів, здібних і талановитих, які завжди будуть гордістю нашого краю. У нашому Комсомольську є поетеса Раїса Коцюбенко. В її поезії учні побачили, скільки краси та дива містить в собі наша природа. Разом з Раїсою Коцюбенко ми пірнаємо у чудовий світ природи рідної землі, з поезії постає перед нами й історія.

Багатий наш край не лише залізною рудою, а й щедрими душами людей. І буде завжди наша земля народжувати майстрів пера, які в своїх творах будуть оспівувати і красу рідної природи, і красу душі наших людей. І ми знову і знову будемо переконуватися у тому, що художній дивосвіт — поруч, тільки треба уважніше придивитися.

Народ шукає в геніях себе

Ліна Костенко «…не належить історії, радше навпаки – майбутньому. Вона його абсолютний слух. Саме вона і ніхто інший прищепила сотням тисяч українців непохитну певність у тому, що слова «незалежність», «гідність» і «свобода» в українській мові існують не просто так. Її оцінки точні, а висновки завжди безпомилкові: «Ми є, тому що нас не може бути». (Ю.Андрухович).

19 березня 2015 року Ліні Василівні Костенко виповнилося 85. З метою вшанування творчої спадщини поетеси в Центральній публічній бібліотеці нещодавно відбувся літературно-музичний вечір "Народ шукає в геніях себе". На нього були запрошені студенти 2 курсу КПК Кременчуцького національного університету ім.Остроградського, спеціальності ВР та ББС разом з викладачами Луговська Ж.Г. та Підгорна Л.Г. Господиня літературного вечора Олена Дудко познайомила студентів з літературною творчістю видатної українки та живим виконанням віршів у піснях Оксани Богомолець та у власному виконанні поетеси у відеозапису.

Ювілей видатної української поетеси сучасності відбувається на державному рівні – проводяться творчі та літературні вечори, конкурси. Президент Петро Порошенко назвав її «однією з найскромніших і найвеличніших постатей сучасної України». Ушановують творчість знаменитої поетеси й за кордоном.

У СРСР багато років поспіль творчість Ліни Василівни була під забороною, адже вона завжди влучно й гостро висловлювала у власних творах думки про гідність, волю, патріотизм. Нині поетеса є своєрідним взірцем для Українського народу або, як її ще часто називають – Дзеркалом нації.

1987 року за роман «Маруся Чурай» Ліна Костенко була удостоєна Державної премії імені Тараса Шевченка. 1994-го – престижною міжнародною преміями Франческа Петрарки та Олени Теліги. Має високі державні нагороди, проте від високого звання Героя України Ліна Василівна відмовилася, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».

Нині поетеса живе й працює в Києві. Є почесним професором Києво-Могилянської академії, почесним доктором Львівського та Чернівецького національних університетів. 2010-го світ побачив прозовий роман «Записки українського самашедшего», у якому Ліна Василівна відобразила власне бачення періоду часів президентства Леоніда Кучми та Помаранчевої революції. 2011-го збірки поезій «Річка Геракліта» та «Мадонна перехресть», які стали справжньою сповіддю переживань поетеси про українців, Батьківщину, Чорнобильську трагедію.

Із тих пір Ліна Василівна дуже рідко з’являється на публіці. Проте часто «реагує» поетичними рядками на різні події, що відбуваються в Україні та світі. В одному з останніх віршів знаменита поетеса висловила власне ставлення до війни на сході.

«І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви».

 

Із історії податків

7 квітня учні 9-б класу ЗОШ№1 були запрошені на урок-подорож "Із історії податків" (кл. керівник - вчитель економіки Щербань О.В)

Учні занурились у давні часи всесвітньої історії, а організатор заходу Олена Дудко повела свою розповідь про цікаву історію податків.

Школярі брали учать у вікторині і в нагороду за активність отримували солодкі призи. Учні дізнались те, що не знають багато дорослих. А саме: що першими джерелами податків були оподатковувані базові цінності: земля, худоба, раби. І самі податки були «прямими», справлялися безпосередньо з громадян, що одержують прибуток від майна.

Прикладом організованої податкової системи була податкова система Римської імперії. Такі поняття, як «ценз», «акциз», «фіскал», «відкупник» сформувалися ще в її часи.

У Візантійській імперії справляли вже 21 різновид тільки прямих податків, а також усілякі непрямі й зовсім дивні. І цей податковий тягар призвів, як відомо, не до процвітання, а до ослаблення держави.

Отже, основні принципи оподаткування (зі своїми мінусами й плюсами) сформувалися ще за стародавніх часів.

Дивні податки в різних країнах платять і тепер. Наприклад:

Податок на тінь. Стягується У Венеції за тенти й парасольки магазинів і кафе.

Податок на пил. У Вірменії сплачують господарі дворів.

Гіпсовий податок. Сплачують в Австрії гірськолижники за кожен спуск з гори.

Податок на сонце. На Балеарських островах в Іспанії сплачують туристи за щоденне перебування під сонцем.

Економічні знання потрібні дитині для нормального розвитку. Інформацію економічного плану діти повинні одержувати і в сім'ї, і в школі. А дорослим потрібно самим дотримуватися тих же норм, яких намагаємося навчити дітей, бути прикладом для них.