пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

Свіча пам'яті

 26 листопада студенти 3 курсу будівельного ліцею нашого міста були учасниками інформаційно-просвітницької акції "Свічка пам'яті", присвяченої Дням Скорботи за жертвами голодомору та політичних репресій  в читальній залі публічної бібліотеки

Голодомор приніс не лише страждання і смерть: він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.



 


Щороку, в четверту суботу листопада, в День пам’яті жертв голодоморів в Україні, відбувається Всеукраїнська акція «Запали свічку» в пам’ять про мільйони наших співвітчизників, які загинули від голоду 1921-22 рр., Голодомору 1932-33 років, 1946-47 рр.

Закликаємо всіх небайдужих 28 листопада о 16.00 запалити свічку дома на підвіконні, в церкві, біля пам’ятників та пам’ятних знаків жертвам голодоморів, вшанувати пам’ять мільйонів безневинно загиблих українців.


Мандрівний Docudays UA-2015 у Комсомольську

На першому обідньому показі в Комсомольську, в публічній бібліотеці дивились «Зламані гілки» (Ізраїль). Аудиторія глядачів була майже рівною по віку 11 клас ЗОШ№2 (хлопці та дівчата) та 3 курс будівельного ліцею (хлопці). Дивились фільм уважно і поступово через провокаційні питання втягнулись у обговорення. Всі глядачі зрозуміли, на фоні яких історичних подій відбулося юнацтво у головної героїні й що геноцид цілого народу – це не припустимо, й це і є головне порушення прав людини – право на життя. Але тільки підказка модератора Олега була шокуюча, цей геноцид відбувався в рамках закону нацистської Германії.

Всі глядачі співчували головній героїні і всі погодились з твердженням, що батьки правильно зробили, що відправили її до Ізраїлю самостійно. Багато хто співчував тим тяготам, які вона пройшла у далекім краю, бо серед учнів є ті, хто відчув важкість вимушеного переїзду, і зараз відчувають май же та саме.

Другій фільм «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» (Нідерланди) виявився більш яскравим і не таким гнітючим, бо на право життя тут не зазіхали, але глядачі побачили утиски бідного населення державою, попрання права вільно вибирати собі місце проживання. Порівнюючи країни, Бразилію і Україну глядачі зійшлися на думці, що в нас майже так само: бідні дивляться футбол з телевізора, а якщо потрібно у «державних» інтересах - часто страждають найбідніші.

Але думки глядачів розійшлися, чи потрібну справу робить Габріель, чи не всі зусилля марні. Дехто зауважив: «Ну той що, будинки влада все одно знесе…» Але такий підсумок нам не відомий, з’ясувалося одне: хочеш змін – спочатку встань з дивану!






На вечірньому перегляді дивилися спочатку "Медик іде останньою" (Угорщина, Україна). Обговорення було менш вимушеним, бо частина присутніх: постійні відвідувачі кіноклубу "Відкрий очі" і звикли обговорювати фільми.

У глядачів були змішані почуття суму і надії на майбутнє. Дехто зауважив, що важко бути такому відданому своєму громадському боргу, лікувати людей не зважаючи ні на що. Можливо треба брати приклад з Тетяни, але марно сподіватися, що всі будуть такими. На питання, які права були порушені, глядачі відповіли те, що бачили більше на екрані - право на медичне обслуговування. Лише потім проаналізувавши, на тлі яких подій ми бачили головну героїню - пригадали головне - право на життя і те як держава знехтувала життям людей і не забезпечила їм захист.

Старші глядачі згадали ті сумні події у минулому бувших союзних республік, де була присутня головна героїня, і що такі люди, які тікали від розгромів і смерті, живуть серед нас. І можливо завдячуючи таким як Тетяна ми мирно живимо в своїх домівках, бо сміливці, що йдуть до кінця зупинили лихо, в тих межах, де воно зародилося.

Другий фільм нашого перегляду "Готель 22" (США) зовсім розчулив глядачів. На питання, які права порушені - відповіли: дискримінація за кольором шкіри. Стали порівнювати наших безхатченків з американськими, зробили висновок, що американським краще, а про наших піклуються лише релігійні громади (на скільки глядачам відомо), годують їх, а їх житлом і гігієною ніхто не переймається, що сумно і жалісливо.


середу, 18 листопада 2015 р.

Батько козацької слави

В ТЦСО "Калина" центральною публічною бібліотекою 11 листопада проведено вечір історичного портрету "Батько козацької слави" - присвячений 160-річчю від дня народження Дмитра Яворницького видатного вченого і письменника, відомого в Україні і поза її межами неперевершеного знавця та історика Запорізької козаччини.

Ведучі вечора - бібліотекар Олена Дудко та соціальний працівник Світлана Клименкова розповідали лише найцікавіше з життя Дмитра Яворницького. Особливою виявилась оповідь про історію картини І.Рєпіна "Запорізькі козаки пишуть листа...", бо образ писаря - це Дмитро Іванович. Не всі слухачі спочатку повірили в правдивість історії про судову справу на право володіння дверми з картиною Струнникова "Козак у бою" і щасливе її закінчення.

Бажаємо нашим читачам, користувачам, слухачам намагатися жити з кредо Дмитра Яворницького:

«Працюй, працюй, не вдивляючись уперед й не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, доки служать тобі руки і доки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь твого народу і на пожиток Батьківщини, яка тобі дорога».


понеділок, 9 листопада 2015 р.

«Поетичний Олімп України»: Комсомольчане читали вірші Ліни Костенко

В середу, напередодні Дня української писемності та мови, Комсомольську відбувся літературний вечір української поезії «Поетичний Олімп України», присвячений Ліні Костенко. Так, видатній письменниці й поетесі виповнилося 85 років в цьому році. Центральна публічна бібліотека навесні присвячувала цій події літературний вечір. Але ця особистість настільки популярна у членів літературної студії «Слово», що вони запросили нашого бібліотекаря Олену Дудко, яка разом з Світланою Клименковою, соціальним працівником, продовжили знайомство з українською поезією, й зібралися в ТЦСО «Калина», аби насолодитися творчістю талановитої жінки. У програмі вечора декламувались вірші Ліни Костенко, кожен мав змогу поділитись, що в його життя принесла поезія поетеси.

Український дух... Українська совість... Історія українського народу — все це вкладено в імені поетеси Ліни Костенко. Її перо торкнулося найсокровеннішого — нашої історичної пам’яті. Ніжна сила й пекельна непоступливість Ліни Костенко виливалися в роздумах за долю людства («Ой ні, ще рано думати про все»), тривогу зникнення людяного в людині («Сад нетанучих скульптур»), приреченість людини на прикладах війни («Тут обелісків ціла рота», «Пастораль ХХ сторіччя») та Чорнобильської трагедії, а також повільного забуття народної культури. Будучи сама чесною і безкомпромісною, поетеса підносить загальнолюдські цінності, закликає не втратити власну гідність і «...гартувати голоси не пустослів’ям пишним та барвистим..., а заспівом в дорозі нелегкій». Рядки поезії Ліни Костенко звучать як настанова і для молодого покоління:


«...не бійся прикрого рядка.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
Не бійся смутків, хоч в они, як ріки.
Людино, бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш, то уже навіки».




пʼятницю, 6 листопада 2015 р.

“Король вальсу”

До 190-річчя від дня народження видатного австрійського композитора був проведений вечір музики “Король вальсу”, - спільний захід Центральної публічної бібліотеки та ТЦСО «Калина».

Слухачі перетворилася на відвідувачів «музея вальсу». Гостям показали відеоролики про короля вальсу Штраусе, а бібліотекар Олена Дудко розповіла про перше кохання композитора до російській красуні Ольги Смирницкої, яка була однією небагатьох жінок, які писали музику, і на згадку про яку він склав польку «Ольга» і вальс «Дорожня пригода». Протягом усього вечора гості насолоджувалися музикою у виконанні викладача музичної школи Людмили Вергелес, звучали вальси «Весняні голоси», «Казки Віденського лісу».

Мелодії вальсів Штрауса налаштували присутніх на романтичність та легкість. На завершення заходу гостям було запропоновано перегляд знаменитого телефільму «Летюча миша». Це одне з класичних творінь короля вальсу Йоганна Штрауса. Грандіозний костюмований бал, море жартів, веселощів і ... Музика! Блискучий мюзикл Йоганна Штрауса за мотивами лібрето Н. Ердмана і М. Вольпина.

PS. Йоганн Штраус – австрійський композитор, скрипаль, диригент, визнаний “королем вальсу”, автор численних танцювальних творів та декількох популярних оперет.