Книжковий Біг-Бен

29 лютого Центральна публічна бібліотека м. Комсомольська прийняла естафету в проекті від УБА «Display – кросинг». На презентацію книжкової виставки - інсталяції «Книжковий Біг-Бен» завітала начальник відділу культури і туризму Ірина Іванівна Зеленська, яка позначила важливість вивчати мову міжнародного спілкування – англійську мову, особливо в період європейського інтегрування України, виконуючи Указ Президента України Петро Порошенка запровадити в закладах культури заходи, спрямовані на заохочення різних вікових груп населення до вивчення англійської мови, підвищення рівня володіння нею.

Вежа Біг-Бен є символом як Англії, так і всього англійського, тому виставка, яка подорожує всією Україною у 2016 році, має назву «Книжковий Біг-Бен». Сприймаючи назву «Книжковий Біг Бен» буквально, виставку бібліотекар читальної зали Валентина Миколаївна Макрідіна побудувала у формі вежі. Ця виставка-імпульс спонукає читача вивчати мову, тому представлені на виставці матеріали носять емоційний, яскравий, неоднорідний характер. За задумом бібліотекаря, вантажна машина символізує людський розум: повністю завантажившись знаннями англійської мови можна вирушати в світ, відкривати для себе нові країни і нові горизонти можливостей у житті.

Тож, для того, щоб пізнати світ – вивчай англійську! Приходь до нашої бібліотеки!

З поля честі не відступила: поетична вітальня до 145 років із дня народження Лесі Українки

До 145 років із дня народження Лесі Українки відбулась поетична вітальня "З поля честі не відступила", учасниками якої стали відвідувачі ТЦСО "Калина".

Бібліотекар Центральної публічної бібліотеки Олена Дудко, разом з Світланою Клименковою, Лілією Дульнєвою розповіли про родину Косачів-Драгоманових, дитинство майбутньої поетеси, атмосферу в якій вона зростала, її перші злети та хворобу, з якою Леся вела тридцятилітню війну. Учасники літературної студії "Слово" А.Козуб та Т.Гарбуз декламували вірші Лесі Українки, звучали романси на слова поетеси. Дуже цікавими і емоційними були доповнення Р.Г.Коцюбенко та П.М.Полякової.

Учасники вечора також змогли переглянули уривки фільмів, які детальніше розкрив стражденне життя Лесі Українки, зокрема її перебування на лікуванні в Криму серед бурхливих вод Чорного моря, її кохання без взаємності до Сергія Мержинського, боротьбу за життя та передчасну смерть. Адже саме історія її життя могла б стати основою для величної драми.

Як звя'зок поколінь, стала демонстрація літнім людям творчості молодих, які не забувають класиків літератури. Мурал Лесі Українки прикрасив торцеву стіну семиповерхового будинку у Києві. Його створив австралійський художник Гвідо ван Хелтон. На картині молода Леся Українка в вишиванці задумливо дивиться кудись у далечінь. Малюнок прикрашає гілка конвалій. Саме вірш «Конвалії» про панночку і зірвану квітку, написаний поетесою в 1884 році, надихнув художника на створення картини. Інформація про мурал міститься в журналі Фокус за 2016 рік №5 і його можна почитати в читальній залі публічної бібліотеки.

Ні, я жива. я буду вічно жити!

"Ні, я жива. я буду вічно жити!" З цими словами увійшла в безсмертя і їхня авторка Леся Українка, тому як присвята цій величній особистості в читальній залі Центральної публічної бібліотеки м.Комсомольська до уваги читачів представлена книжкова виставка з такою назвою.

25 лютого 145 років тому народилася культова українська письменниця, перекладач і культурна діячка Лариса Косач, відома як Леся Українка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур.

Найвизначнішими, одними з кращих творів Лесі Українки вважають драми "Камінний господар" та "Лісова Пісня". Пропонуємо ознайомитися з цими та іншими творами, а також біографічними матеріалами української письменниці.

Небесна Сотня: історія нескорених

Таку назву має перегляд періодичних видань та публікацій в читальній залі Центральної публічної бібліотеки в пам'ять про полеглих за майбутнє України представлений для користувачів з 16 лютого.

Перегляд присвячений вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Періодична література відібрана бібліотекарями читальної зали повертає нас до бурхливих подій листопада 2013 року - лютого 2014 року, й розповідає про патріотів, загиблих від пострілів снайперів, померлих у лікарнях героїв, названих народом Небесною Сотнею. Найстаршому з них було 83 роки, наймолодшому – лише 17…

До уваги відвідувачів представлені фотоматеріали, надані міським архівом, які ілюструють вшанування полеглих Героїв Небесної сотні на Полтавщині.

Також, напередодні До дня вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні у Кіноклубі "Відкрий очі" переглянули фільм "Зима у вогні: Боротьба України за свободу". Цей фільм покликаний пригадати кожному про ту ціну, яку заплатили наші співвітчизники за правду і волю.

Довідка: 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної сотні — пам'ятний день на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті загиблих.

 

 

Огюст Ренуар: теплий подих життя

Продовженням робити клубу "Від серця до серця", яким опікується бібліотекар ЦПБ Олена Дудко став вечір-вернісаж "Огюст Ренуар: теплий подих життя". Зустріч відбулась в ТЦСО "Калина" й була присвячена 175 річчю від дня народження художника.

Підопічні проглянули презентацію до життя і творчості митця, слайд-шоу його картин, відео- ролики "Натюрморти і пейзажі", "Жінки й діти на картинах", "Квіти на картинах Ренуара".

П'єр Огюст Ренуар, знаменитий живописець і скульптор, народився в 1841 році на півдні Франції,З дитинства він заробляв гроші для сім'ї, розфарбовуючи порцеляновий посуд, а вечорами відвідував художню школу.    У 1862 році Ренуар успішно склав іспити і вступив до Школи красних мистецтв, де познайомився з Базилем, Клодом Моне, Піссаро. Всі вони були захоплені новим плином - імпресіонізм, проте першим успішним художником, який заробив славу і чималий капітал, створюючи картини в цій манері, став саме Ренуар.

Художник страждав від ревматизму, але, навіть будучи прикутим до інвалідного крісла, він продовжував створювати нові шедеври. Анрі Матісс, регулярно відвідував паралізованого Ренуара в його студії, одного разу, не втримавшись, запитав його про доцільність такого наполегливої праці, який супроводжувався постійним болем. «Біль проходить, краса залишається», - була йому відповідь. Ренуар помер в 1919 році від запалення легенів, до останнього дня він продовжував працювати в своїй студії.

Кохання, - мов крапля роси на світанку

День святого Валентина - найромантичніший свято! У всьому світі його відзначають як день любові: хлопці та дівчата, чоловіки і жінки обмінюються валентинками- вітальними листівками у формі сердечок. Ця традиція з'явилася дуже давно, ще в VII столітті. А ось як саме вона з'явилася?

Існує безліч легенд. Валентин, за версією католицької церкви, дійсно зцілив сліпу дівчинку - дочку сановника Астерія. Астерий увірував у Христа і прийняв хрещення. Клавдій після цього наказав стратити Валентина. Тобто Валентин постраждав за віру, а тому і був зарахований до лику святих.

Більш романтична інша легенда. У 269 році римський імператор Клавдій II заборонив своїм легіонерам одружуватися, щоб сім'я не відволікала їх від військових справ. Але знайшовся єдиний у всьому Римі християнський проповідник Валентин, який співчував закоханим і намагався їм допомогти. Він мирив посварених коханих, складав для них листи з зізнаннями у коханні, дарував квіти молодому подружжю і таємно вінчав легіонерів - всупереч закону імператора.

Клавдій II, дізнавшись про це, наказав схопити священика і кинути його у в'язницю. Але і там Валентин продовжував творити добрі справи. Він закохався в сліпу дочку свого ката і зцілив її. А сталося це так: перед стратою молодий священик написав дівчині прощальну записку з поясненням в любові, підписану: «Від Валентина». Отримавши цю звістку, дочка тюремника прозріла. Валентина стратили 14 лютого 269 року. З цих пір люди відзначають цей день як свято закоханих.

Через двісті років Валентина проголосили Святим покровителем всіх закоханих. Всесвітній свято освідчень тепер відзначається повсюдно. А в пам'ять про листі, написаному Валентином своєї коханої, 14 лютого закохані дарують одне одному листівки - валентинки. Згідно традиції, їх не підписують, а почерк намагаються змінити: вважається, що чоловік повинен сам здогадатися, хто надіслав йому валентинку. Крім валентинок у цей день чоловіки дарують своїм коханим квіти, найчастіше червоні троянди.

Згідно з закордонним народним казкам, саме в цей день усі птахи вибирають собі пару. А ще існує повір'я, по якому перший чоловік, що зустрів дівчині 14 лютого, повинен стати її «Валентином», навіть якщо він їй не дуже сподобається.

Поступово День святого Валентина з католицького свята перетворився на світський. Його люблять чоловіки і жінки, хлопчики і дівчатка. Це свято відзначають із задоволенням, хоча він не значиться в календарі серед офіційних свят.

До вашої увага святкові виставки на на юнацькому та дорослому абонементах.

Без тебе не проживемо ні дня..!

14 лютого - День комп'ютерника. Саме в цей день в 1946 році був запущений перший реально працюючий електронний комп'ютер ENIAC. Це свято, що відзначається 14-го лютого, скоріше більш історичний день, коли людство впевнено доторкнулося до витоків самого початку становлення і розвитку ери цифрових технологій.

Дата 14-го лютого, в просунутих інженерних колах неофіційно закріпилася, як професійне свято комп’ютерників. Зі словом «компьютерщик» зв’язуються досить широкі уявлення. Зараз це не тільки розробники і аналітики комп’ютерних систем, програмісти і оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це і інженери з автоматизованих систем керування, інженери з супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки і умінням вирішувати різноманітні завдання, де без її застосування просто не обійтися.

У День комп’ютерника ми приєднуємося до привітань на адресу всіх професіоналів комп’ютерної справи! Бажаємо Вам життя без особливих збоїв, надійної роботи всіх, ввірених Вашому відомству електронно-обчислювальних пристроїв! Бадьорого здоров’я і відмінного настрою!

До вашої увага святкова виставка на читальній залі.

В центральній публічній бібліотеці відкриється Пункт європейської інформації

Центральна публічна бібліотека м.Комсомольська увійшла до числа переможців конкурсу проекту УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус+»).

Проект передбачає активну роботу бібліотек з популяризації знань про ЄС та європейський вибір України шляхом створення Пунктів європейської інформації для надання інформаційно-просвітницьких послуг мешканцям місцевих громад районних центрів, невеликих міст і селищ України.

За умовами проекту бібліотеки-переможниці отримають:
- пристрої для читання електронних ресурсів та збереження електронної інформації;
- методичний посібник “Пункти європейської інформації в бібліотеках: технологія створення та механізми популяризації інформації про ЄС та євроінтеграцію України”;
- набір рекламно-інформаційних матеріалів, сувенірів про ЄС та євроінтеграцію до Дня Європи та заходів бібліотеки;
- допомогу у формуванні інформаційних матеріалів про ЄС та євроінтеграцію;
- доступ до електронних баз даних про ЄС та євроінтеграцію від Представництва ЄС в Україні та інших організацій.

Бібліотекарі-учасники проекту:
- пройдуть дводенне навчання у Головному тренінговому центрі для бібліотекарів у м. Києві за напрямом “Пункти європейської інформації в бібліотеках: організація і методика роботи”;
- формуватимуть веб-інформаційну платформу «Громадський європейський майданчик» та стануть учасниками груп у соціальних мережах;
- представлятимуть власний досвід у щоквартальному «Віснику ЦЄІ та пунктів ЄІ»;
- візьмуть участь в інтерактивному відео-ярмарку ідей;
- налагодять нові партнерства з Представництвом ЄС в Україні, посольствами європейських держав, європейськими інституціями та студіями;
- братимуть участь в європейських проектах і можливих навчальних візитах до бібліотек Європи.

Довідка:

У листопаді 2015 року УБА оголосила конкурс на участь у проекті. Заявки подали 163 бібліотеки з усіх областей України. Конкурсне журі відібрало 83 бібліотеки, у яких в 2016 році буде створено Пункт ЄІ. Чотири бібліотеки Полтавщини перемогли: Полтавська обласна наукова бібліотека ім. І. П. Котляревського, Лубенська центральна районна бібліотека ім. В. Малика, центральна публічна бібліотека міста Комсомольськ, Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дорослих.

Мова Тичини - співучий струмочок

У 2016 році виповнюється 125 років з дня народження українського поета Павла Тичини.

Найкращі твори Павла Тичини - збірка "Сонячні кларнети", поеми "Золотий гомін", "Скорбна мати", "Похорон друга", "Сковорода". Він - один із найвизначніших поетів українського модернізму, громадський діяч, перекладач із багатьох мов.

Олесь Гончар: "Шукати нових, ще не виявлених можливостей українського слова, шукати й знаходити їх після Шевченкових шедеврів, коли, - здавалось, досягнуто було вже всіх поетичних вершин, — для цього мав з'явитись митець особливий, поет здібностей унікальних. І хіба ж не таким прийшов у наше письменство Павло Тичина, чиїми устами в новітній поезії, може, найчутливіше виповів себе цей сповнений величі й драматизму XX вік?"

Творчості українського поета присвячені огляд "Блакить мою душу обвіяла" на абонементі й виставки "Мова Тичини - співучий струмочок" на читальній залі, "Я утверждаюсь, бо я живу" на юнацькому абонементі.

«ЛІТЕРАТУРНІ МАНДРІВКИ» краєзнавчо-літературна розвідка до 80-річчя Григорія Івановича ШВЕДА українського літератора, комсомольчанина

Григорій Іванович ШВЕД народився 2 лютого 1936 року в селі Сіделівка на Чернігівщині.

1963-го року закінчив Гомельський педагогічний інститут. Три роки викладав хімію та біологію в середній школі на Гомельщині (Білорусь).

Переїхав в Україну до міста Комсомольська на Полтавщині, де також вчителював до виходу на пенсію.

Видав дві афористичні збірки, усмішки «Середове сало», науково-популярні книжки «Український народний календар», «Українські імена в приказках», «Гроші в українській історії, приказках і віруваннях», «Дні тижня в українських звичаях і віруваннях», «Богородицькі ікони», а також «Український православний і народний календар», «Бог у словах і висловах», «Дні тижня в українських звичаях і віруваннях» та ін.

Оповідання, гуморески Григорія Шведа з’являлись також на сторінках українських газет та журналів.

Григорій Іванович Швед - заслужений учитель України, автор навчальних посібників з хімії, біології, українського народознавства для вчителів і школярів, дипломант премії імені Володимира Малика.

За заслуги у відродженні духовності в Україні, утвердження Помісної Української православної церкви Швед Григорій Іванович отримав орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III-го ступеня та орден Святого Кирила та Мефодія від патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Ці події відбулися у 2013-2014 роках, після виходу з друку двох його книжок: "Богородицькі ікони" та "Український Православний народний календар» у 3-х частинах.

ТВОРИ ГРИГОРІЯ ІВАНОВИЧА ШВЕДА

Швед, Г. І. Бог у словах і висловах / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2009.-132с.

Швед, Г. І. Богододицькі ікони / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2012.-100с.

Швед, Г. І. Відгадай : загадки з людськими іменами / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2007.-10с.

Швед, Г. І. Гроші в українській історії, приказках і віруваннях / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2009.-92с.

Швед, Г. І. Давні українські загадки : народна творчість / Григорій Іванович Швед. – Комсомольськ : ПЦ ДП Ферротранс.-2005.-20с.

Швед, Г. І. Дні тижня в приказках і прислів’ях / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2010.-16с.

Швед, Г. І. Дні тижня в українських звичаях і віруваннях : оповістки-висліди / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2010.-152с.

Швед, Г. І. Думки вголос : дотепні вислови / Григорій Іванович Швед. – Комсомольськ : ПЦ ДП Ферротранс, 2005.-85с.

Швед, Г. І. Круті думки : нотатки сучасника / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2000.-28с.

Швед, Г. І. Народний календар на многі літа / Григорій Іванович Швед. – Полтава : Полтавський літератор, 2000.-328с.

Швед, Г. І. Подвійні кросворди : загадки, прислів’я, приказки / Григорій Швед, Оксана Швед, Артур Атаєв. – Кременчук : Кременчук, 1999.-16с.

Швед, Г. І. Середове сало : усмішки – забавки / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2005.-40с.

Швед, Г. І. Скарби України / Григорій Іванович Швед // Шкільна бібліотека.-2010.-№ 6.-С.91-94.

Швед, Г. І. Український народний православний громадський календар і розумні поради / Григорій Іванович Швед, Олександр Григорович Швед. - Ч. 1. – Кременчук : Піраміда, 2005.-454с.

Швед, Г. І. Український народний православний громадський календар і розумні поради / Григорій Іванович Швед, Олександр Григорович Швед. - Ч. 2. – Кременчук : Піраміда, 2005.-434с.

Швед, Г. І. Український православний народний календар / Григорій Іванович Швед, Олександр Григорович Швед. - Ч. 1. – Кременчук : Піраміда, 2014.-440с.

Швед, Г. І. Український православний народний календар / Григорій Іванович Швед, Олександр Григорович Швед. - Ч. 2. – Кременчук : Піраміда, 2014.-404с.

Швед, Г. І. Український православний народний календар / Григорій Іванович Швед, Олександр Григорович Швед. - Ч. 3. – Кременчук : Піраміда, 2014.-360с.

Швед, Г. І. Українські імена в приказках / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2009.-528с.

Швед, Г. І. Чистомовки : дитячий фольклор / Григорій Іванович Швед. – Кременчук : Піраміда, 2007.-12с.

Швед, Г. І. Швидкомовки : дитячий фольклор / Григорій Іванович Швед. – Комсомольськ : ПЦ ДП Ферротранс, 2005.-10с.

Горда Олена., бібліограф ЦПБ